В Ватикане.Согласно изображению на арке Тита ясно,что предметы,взятые из храма увезенны в Рим.А в то время,когда уже христианство стало религией Римской империи,сокровища попали в руки католической церкви.В 657 г н.э.в период правления папы Виталия по историческим сведениям существовали очевидцы,которые утверждали,что при посещении Ватикана в его тайных комнатах видели храмовые сокровища.Дж.Р.Черч опубликовал свидетельство такого очевидца.Нельсон Канода из штата Техас рассказывал,что его товарищ служил бенедиктинским монахом в итальянском монастыре в Субьяко.Место в 45 мин от Рима.Однажды его провели в комнату находящуюся четырьмя этажами ниже земли.В этой комнате находились сокровища,которые они переносили в подземные хранилища Ватикана.Среди них он видел разобранные скинию и ковчег.Несомненно это предметы из 2го. храма увезенные в Рим.Историк того времени Иосиф Флавий отмечает,что император Веспасианпоместил некоторые сокровища храма,которые он поместил в специально построенное помещение названное"Сокровища мира".Многие еврейские ученые не верят,что менора,изображенная на арке Тита подлинная.Еврейская менора не могла иметь изображение каких либо образов.(идолопоклонство).Предполагается,что ее сделали мастера Ирода в дар Риму.Иосий Флавий также поддерживает эту версию.Священники не могли отдать эти предметы,которые для них были символом святости Риму.Нет твердых доказательств,что подлинные предметы храма хранятся в Ватикане.Продолжние.В новой церкви.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
